ПОМЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помережити. Орест дивився на цього присадкуватого чоловіка з подобою, помереженою синюватими смугами і застиглим рум’янцем (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 327); Він витягає з портфеля білі листки, густо помережені цифрами (Вадим Собко, Любов, 1935, 119).
ПОМЕРЕЖЕНИЙ
Тлумачення слова