ПОМАЗАНИЙ

ПОМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помазати 1. Паска була здорова, жовта, зверху помазана яйцями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 206); Мабуть, і місяць не збіг, як стояла вже моя хата, помазана, з піччю, з лавицями, з високою дерев’яною постіллю (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 38); Панасе Яковичу, пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням, я все це беру на себе, присилайте чорняк помазаний (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 200);  * У порівняннях. Юрко стомився за день, вії злипались, мов помазані медом (Олесь Донченко, IV, 1957, 380).
♦ Помазані одним миром — те саме, що [Всі] одним миром мазані (див. миро). Саня й Надя Мурашкова були великі приятельки й, як кажуть, помазані одним миром; вони читали ті самі наукові книжки, встоювали за право женщип [жінок] (Нечуй-Левицький, V, 1966, 101).