ПОМАРШИРУВА́ТИ, ую, уєш, док.
1. Марширувати якийсь час.
2. жарт. Піти в якомусь напрямку, до когось. Вітя, рачкуючи, підвівся з колін і помарширував, похитуючись, до клуні (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 259); Поручник загорнувся знову у ковдру.. і заснув, а Швейк помарширував до Кіралігіди (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 305).