ПОМАРА́НЧ, а, чол. Те саме, що помаранча. На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси. Поміж них в’юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Юрій Смолич, I, 1958, 56); — Діду, дайте помаранч! — попросив він (Олесь Донченко, VI, 1957, 118).
ПОМАРАНЧ
Тлумачення слова