ПОМАХА́ТИ, аю, аєш, док.
1. чим. Махнути чимсь у повітрі кілька разів. Зоня помахала хусточкою в себе перед носом (Леся Українка, III, 1952, 654); Варвара на прощання помахала Васькову рукою (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 335);
// Махати чим-небудь якийсь час. Побачивши господаря й гостей, він [пес] приязно помахав хвостом (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 67).
♦ Помахати сокирою (лопатою і т. ін.) — орудуючи сокирою (лопатою і т. ін.), виконувати яку-небудь роботу якийсь час.
2. розм. Док. до махати 2.