ПОЛИ́ЗАЧ, а, чол., зневажл. Той, хто підлабузнюється заради власної наживи; підлабузник. Якщо папа гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 97).
ПОЛИЗАЧ
Тлумачення слова