ПОЛИХА́ТИ, ає, недок., рідко. Яскраво горіти; палати. Квіти кидали їм [червоноармійцям] під ноги, а ще полихали.. будинки (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 102);
// Яскраво світитися. Полихали заграви пожеж, як розкидані незримою рукою чи вітром червоні прапори (Олександр Довженко, III, 1960, 372).
ПОЛИХАТИ
Тлумачення слова