ПОЛИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до полиці (у 1 знач.).
2. Який здійснюється механізмом, оснащеним полицею (у 2 знач.). Треба правильно поєднувати поличний і безполичний обробіток на різну глибину у сівозміні стосовно до різних полів, ділянок і культур (Колгоспник України, 11, 1957, 20); Рослини на ділянках з поличною оранкою мали більш розвинений стеблестій (Хлібороб України, 11, 1966, 5).