ПОЛУСКАТИСЯ, ається, док., розм. Луснути в багатьох місцях. — Тихоне, Тихоне!.. Ти спиш, а твій млин мелеться, аж стугонить. Мерщій іди та спини, а то до ранку або згорить, або каміння полускається к лихій годині (Степан Васильченко, I, 1959, 196); Іван дивився, як розійшлися кола на воді, як полускалися бульбашки піни… (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 133);
// Розтулитися, розпуститися (про пелюстки квіток, бруньки і т. ін.).
ПОЛУСКАТИСЯ
Тлумачення слова