ПОЛУ́ПАТИ, аю, аєш, док., фам. Лупати якийсь час. Івась, полупавши очима і поскрібши у потилиці, знову ліг і зразу заснув (Панас Мирний, IV, 1955, 22).
ПОЛУПА́ТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Поколоти, порубати. [Юлія:] Я тобі принесу зараз одну колодку, та полупай, коли вже так наперся! (Іван Франко, IX, 1952, 154).