ПОЛУ́ПАНОК, нка, чол., розм. Дрібний поміщик. Жили вони в селі Одраді, де близько й полупанка не було — саме кріпацтво… (Панас Мирний, IV, 1955, 222); Перед очима ставок унизу, а вгорі над ставком змарнований сад і подвір’я — руйновище старого полупанка Середи (Степан Васильченко, I, 1959, 208); Україна страшного минулого, Україна, поневолена своїми й чужими панами та полупанками, зримо постає перед нами із твору [М. Стельмаха «Хліб і сіль»] (Вітчизна, 12, 1963, 128).
ПОЛУПАНОК
Тлумачення слова