ПОЛУНДРА, виг., розм. Застережливий окрик у мові портових вантажників і моряків, який означає: бережись! небезпека! «Чорні дияволи», як прозвали наших моряків фашисти, з’явилася на всіх ділянках фронту. І там, де лунало: «Полундра!», радянські бійці перемагали (Вечірній Київ, 20.XII 1968, 2);
// Взагалі застережливий окрик при будь-якій небезпеці. Він потряс зіжмаканою в кулаці газетою і страшно закричав: — Полундра! (Юрій Смолич, Світанок, 1953, 553).
ПОЛУНДРА
Тлумачення слова