ПОЛУ́ДНАННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням полуднати. Буде йому на снідання і на обідання, і на полуднання (Словник Грінченка).
2. Їжа, яку приймають у проміжок часу між обідом і вечерею. Вузлик з полуднанням несла [Домащучка] на сапі, а в тому вузлику — пиріжки з маком та печеними буряками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 131).