ПОЛУ́ДЕНОК, нка, чол., розм. Те саме, що полудень 5. На покоси заїжджає панотцева кухарка на повнім возі та й кличе толоку до полуденка (Марко Черемшина, Тв., 1960, 220); Анна.., далека своячка наша, несла женцям полуденок у поле аж під границю сусіднього села (Степан Ковалів, Тв., 1958, 233).
ПОЛУДЕНОК
Тлумачення слова