ПОЛУБА́К, а, чол., мор. Те саме, що бак2. Хвилі котяться од корми аж на полубак (Микола Трублаїні, I, 1955, 230); Одні з команди зійшли на берег, другі — зібралися навколо баяніста на полубаку (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 96).
ПОЛУБАК
Тлумачення слова