ПОЛТА́ВЦІ, ів, мн. (одн. полтавець, в ця, чол.; полтавка, и, жін.), розм. Те саме, що полтавчани. Задумали полтавці святкувати роковини смерті нашого славного і незабутнього І. Котляревського (Панас Мирний, V, 1955, 398); У кожного полтавця є щось від Гоголя й Остапа Вишні (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 62).
ПОЛТАВЦІ
Тлумачення слова