ПОЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. половлять; док., перех.
1. Зловити всіх або багатьох. Дяк і паламар половили всіх ворон і прив’язали кожній до ноги довгий мотузок, кінець якого тримав панотець (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 19); Погоничі половили коней і позапрягали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 33).
2. Ловити якийсь час. Данько Яресько, добувшись до води, одразу шубовснув купатися, шкодуючи, що не захопив рибальської снасті, а то ще міг би й риби половити (Олесь Гончар, I, 1959, 40); В уяві виникає та річка, що ось зараз за училищем, де під час великої перерви або після занять можна скупатися, повудити рибу, половити раків (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 115).