ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е.
1. Який складається із стулок; стулковий.
2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний. Половинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. (Ленін, 6, 1969, 350);
// Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину). Жуан.. половинчатий і в «чесних», і в «безчесних» ділах (Радянське літературознавство, 2, 1965, 24).