ПОЛОТНИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до полотнина. Може, в цю коротку мить пік її жаль, що проводжав вона рідного сина з чужої хати,.. може, стало їй не по собі за те, що принесла вона загорнуту в полотнинку стареньку латану пару синової білизни (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 277); Старий Анкулія, обтерши вогкою полотнинкою руки і обличчя сина, поклав його на ще тепле ліжко (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 473).
ПОЛОТНИНКА
Тлумачення слова