ПОЛОТНЯ́НКА, и, жін., діал. Верхній селянський жіночий та чоловічий одяг з домотканого грубого полотна. Люди мовчки тупались на однім місці, білі, як вівці, в своїх полотнянках (Михайло Коцюбинський, II, 1953, 389); Полотнянку носить мужик. Сам робить з льону полотно, сам тче, сам білить, сам шиє (Лесь Мартович, Тв., 1954, 231); Додатковим одягом, який носили поверх основного, здебільшого в негоду, була кирея (сіряк) або полотнянка (Народна творчість та етнографія, 3, 1969, 48).
ПОЛОТНЯНКА
Тлумачення слова