ПОЛОПОТІТИ, почу, потиш, розм. Док. до лопотіти. — Синку! — І вже полопотіли молодо босі ноги по долівці (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Щось грюкнуло дверима й полопотіло босими ногами… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Антосьо шурнув у хвірточку та навшпиньки, тихесенько побрів уперед; як зрівнявсь з сінцями, то так і полопотів… (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 180).
ПОЛОПОТІТИ
Тлумачення слова