ПОЛО́ПАТИ 1, ає, док., розм., рідко. Те саме, що полопатися.
Мало (ледве і т. ін.) не полопали зо сміху — сильно сміялися (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 110).
ПОЛО́ПАТИ 2, аю, аєш, док., перех. і без додатка, вульг.
1. З’їсти трохи чого-небудь; поїсти.
2. З’їсти все або багато чого-небудь. І куди вони все полопали? (Словник Грінченка).