ПОЛОНИ́НА, и, жін. Безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу. В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали, В глибоких думах жвачку жвали, — Пастух дрімав у холодку в ялині (Іван Франко, XIII, 1954, 170); Степан.. чув,.. як дзвенить близько між скелями потік, як реве десь на полонинах худоба (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 18); * Образно. Над ними [горами] розстелилося небо, ся полонина небесна, де випасаються зорі, як білі овечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 330).
ПОЛОНИНА
Тлумачення слова