ПОЛОНІЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. і док.
1. Засвоювати польську мову, культуру і т. ін., відходячи від національної мови, культури і т. ін.; ополячуватися. Українська шляхта.., що лишилася під владою Польщі, політично деморалізувавшись, у більшості своїй полонізувалася й зраджувала свою націю (Літературна Україна, 21.VI 1968, 3); Більшість крупних українських феодалів.. перейшла на бік польської шляхти, полонізувалася, прийняла унію і разом з польськими магнатами експлуатувала селянську масу (Історія української літератури, I, 1954, 63).
2. тільки недок. Пас. до полонізувати.