ПОЛО́МАНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що поламаний. Під парканом росли корчі, будяки .. Все те тепер було сухе, поломане, завіяне снігом (Іван Франко, IV, 1950, 46);
// у знач. прикм. Поломапа постіль, стіл, крісло — Ось все добро (Іван Франко, XIII, 1954, 48).
ПОЛОМАНИЙ
Тлумачення слова