ПОЛО́ХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до полохати.
2. у знач. прикм. Наляканий, боязкий. Полоханий заєць і пенька боїться (Номис, 1864, № 5796).
ПОЛО́ХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до полохати.
2. у знач. прикм. Наляканий, боязкий. Полоханий заєць і пенька боїться (Номис, 1864, № 5796).