ПОЛКОВО́ДСЬКИЙ, а, е. Прикм. до полководець. Треба було швидше гасити допущену Слащовим пожежу. Вискочка! Молокосос! Полководських лаврів захотілось, догрався з вогнем (Олесь Гончар, II, 1959, 321); Нассау-Зіген високо цінував полководський талант Сидора Білого, і можлива втрата козацького кошового дуже засмутила його (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 115).
ПОЛКОВОДСЬКИЙ
Тлумачення слова