ПОЛЮВА́ННЯЧКО, а, сер. Пестл. до полювання. Поїхав Івась на полюваннячко, Покинув Ганнусю на горюваннячко (Українські народні пісні, II, 1965, 297); [Олександра Олексіївна (до гостя з посмішкою):] Він ото тільки збирається. А за минуле літо все його полюваннячко (показує на рукопис) отам (Яків Баш, П’єси, 1958, 11).
ПОЛЮВАННЯЧКО
Тлумачення слова