ПОЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полюбити. У городі бузина перерубленая — Оступися, препоганий, я полюбленая! (Українські народні пісні.., 1, 1964, 73); У широку, з дитинства полюблену, вись На світанку пілоти мої піднялись (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 164).
ПОЛЮБЛЕНИЙ
Тлумачення слова