ПОЛЬСЬКИЙ

ПОЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до поляки і Польща. Одна [частина монголів] пішла на захід, мабуть, під Судомир, у польську країну (Іван Франко, VI, 1951, 50); Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі, Сіяв подвиг трудовий У Кракові й Варшаві (Максим Рильський, III, 1961, 131); Багато хто знає польського письменника Владислава Реймонта (Василь Еллан, II, 1958, 190);
//  Власт. полякам. — Випиймо, о. Мойсей, за вічну пам’ять шляхетського, польського гонору! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 126); Прадід ішов і співав гайдамацької пісні про школяра — «аж ось іде школярець польської натури, на йом’ штани-шаровари свинячої шкури» (Юрій Яновський, II, 1958, 186).