ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл.. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (Знання та праця, 1, 1966, 23).
▲ Гальванічна поляризація — зміна потенціалу електродів гальванічного ланцюга під дією електричного струму; Поляризація світла — перетворення пучків природного світла в світло з обмеженим напрямом коливань. Під час сонячного затемнення 5 лютого 1962 року.. японські вчені вивчали структуру сонячної корони і поляризацію світла в окремих корональних опахалах (Наука і життя, 9, 1962, 45).
2. Відкладання на електродах різних речовин, які ослабляють силу струму. Поляризація гальванічного елемента.
3. чого, перен., книжн. Різке розмежування двох суспільно протилежних сил, напрямків і т. ін. Роману «Перша весна» [Гр. Епіка] властива різка поляризація класових сил, гострота розгортання конфлікту (Радянське літературознавство, 4, 1958, 12); Суспільне становище інтелігенції в Народній Польщі змінилося докорінно у зв’язку з ліквідацією поляризації в структурі .. суспільства (Комуніст України, 7, 1969, 88).