ПОЛЯ́РНИК, а, чол. Дослідник полярних районів, учасник полярної експедиції, зимівник полярної станції. Вивчення Центральної Арктики з дрейфуючої криги стало основним методом радянських полярників (Радянська Україна, 13.I 1965, 3).
ПОЛЯРНИК
Тлумачення слова