ПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, жін.
1. чого, спец. Здатність тіл проявляти певні властивості в деяких точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших. Полярність магнетизму.
2. спец. Властивість рослин на одному кінці свого організму мати пагони, на другому — коріння. Полярністю називається властивість рослин утворювати на протилежних полюсах осі свого тіла пагони і коріння (Наука і життя, 11, 1963, 40).
3. чого, перен., книжн. Властивість за значенням полярний 2. Більшість почуттів легко згрупувати в пари, які мають протилежні якості.. Цю особливість називають полярністю почуттів (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 150).