ПОЛЯ́НА, и, жін. Рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу. Підеш погулять, то аж дух радується: кругом острова верболіз.., а там починаються вже товсті.. дерева, що оточують зелену поляну (Олекса Стороженко, I, 1957, 208); Софія облюбувала стару березу, що росла на невеликій поляні, вкритій густою травою та квітами (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 24); * У порівняннях. Корсетка [Христі] чорніла, а ситцева спідниця червоніла незчисленними квіточками, мов поляна серед лісу (Панас Мирний, III, 1954, 179).
ПОЛЯНА
Тлумачення слова