ПОЛІТЕМІГРА́НТ, а, чол. Скорочення: політичний емігрант. Бойовим центром колишніх полонених та політемігрантів стала Російська комуністична група у Будапешті (Комуніст України, 3, 1969, 83); [Анна-Марія] — дочка німецьких політемігрантів, які виїхали з Німеччини на початку 20-х років (Літературна Україна, 5.IX 1969, 4); Матеріальне становище політемігранта Драгоманова було надто скрутним (Микола Олійник, Туди, де бій, 1971, 138).
ПОЛІТЕМІГРАНТ
Тлумачення слова