ПОЛІТЕ́ХНІКУМ, у, чол. Середній політехнічний навчальний заклад. Юнак, який прийшов на телефонну станцію ще до закінчення політехнікуму зв’язку, був здібним (Вечірній Київ, 19.I 1963, 1);
// розм. Взагалі назва навчального закладу (вищого чи середнього), що має відділення з різних технічних спеціальностей. Все-таки не знаю, журитись чи радіти тому, що Миші не вдається попасти в Київський політехнікум… (Леся Українка, V, 1956, 246); В 1925 році М. М. Михайлов закінчив Московський політехнікум ім. В. І. Леніна (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 153).
ПОЛІТЕХНІКУМ
Тлумачення слова