ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, чол., книжн. Те саме, що багатобожжя; протилежне монотеїзм. Стародавньою релігією східних слов’ян був язичеський політеїзм — багатобожжя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 495); Коли грецький політеїзм прямо виродив з себе грецьку філософію з Демокрітом і Епікуром, то християнство.. першим ділом убило тоту [ту] філософію (Іван Франко, XVI, 1955, 49).
ПОЛІТЕЇЗМ
Тлумачення слова