ПОЛІРУЮЧИЙ

ПОЛІРУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до полірувати;
//  у знач. прикм. Лаки і фарби, мийні.. порошки, поліруючі пасти та інші синтетичні матеріали міцно увійшли в побут радянської людини (Робітнича газета, 13.IX 1966, 3).