ПОЛІРО́ВКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що полірування. Йому необхідно.. придбати інструмент, різні лаки для поліровки меблів, дошки (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 203).
2. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь. Вони посідали за невеликий полірований столик, приставлений до письмового стола з такою ж брунатною поліровкою (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 36).