ПОЛІ́ПШУВАЧ, а, чол. Той чи те, ким або чим поліпшується хто-, що-небудь. Використовується [донська порода коней] як поліпшувач місцевих верхових і робочих коней (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 608); Зерно сильних пшениць використовують як поліпшувач борошна слабких пшениць (Хлібороб України, 8, 1966, 16).
ПОЛІПШУВАЧ
Тлумачення слова