ПОЛІПШАТИ

ПОЛІ́ПШАТИ, ає, док. Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати. Дороги тепер поліпшали;
//  Стати вродливішим. Дівчина поліпшала на обличчі;
//  Стати більш задовільним; поліпшитися. Дядькове здоров’я поліпшало трохи, він почав лекції знову (Леся Українка, V, 1956, 173); Поляки хоч і встигли вже обвалувати з усіх боків свій табір, але настрій від цього не поліпшав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 328);
//  безос., кому. Хто-небудь відчув себе краще. Правда, відколи вони оселились в Італії, чоловікові значно поліпшало (Леся Українка, V, 1956, 387).