ПОЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поліпити. Здираю поліплені на шафі, на стіні зіпсовані чернетки (Яків Качура, II, 1958, 31); До нього [подвір’я] зі всіх боків припирали сліпі стіни сусідніх домів та шоп, поліплені жовтою глиною (Іван Франко, II, 1950, 12).
ПОЛІПЛЕНИЙ
Тлумачення слова