ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полініювати. Сірий графітний слід олівця на полінованому «в клітинку» папері горів перед очима огнистим шнуром на багряних полотнищах прапорів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 313).
ПОЛІНОВАНИЙ
Тлумачення слова