ПОЛІНЯ́ЧЧЯ, я, сер. Збірн. до поліняка. — Як напалиш березовим поліняччям — один смак у хліба, а коли торфом, то вже не те (Євген Гуцало, Скунана.., 1965, 8); * У порівняннях. — От коли б ви, Якиме Івановичу, були лікарем, я знаю,.. не лежали б отут [в санаторії] люди поліняччям (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 79).
ПОЛІНЯЧЧЯ
Тлумачення слова