ПОЛІНЕЗІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. полінезієць, ійця, чол.; полінезійка, и, жін.). Народ, що становить корінне населення Полінезії та дояких інших невеликих островів Тихого океану. Основну масу населення Океанії становлять корінні жителі — меланезійці, полінезійці, мікронезійці, папуа (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 311); Вибігає полінезійка.. Надіває мені на шию вінок, і ми танцюємо (Знання та праця, 2, 1966, 18).
ПОЛІНЕЗІЙЦІ
Тлумачення слова