ПОЛІГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до полігона (у 3 знач.). Коли ґрунт у пустині не кам’янистий, то в ньому утворюються дуже глибокі та великі щілини і розколини, які перетинають одна одну під різними кутами і розбивають ґрунт на окремі полігональні уламки (Курс загальної геології, 1947, 85).
▲ Полігональна кладка, буд. — складання і укріплення многокутних кам’яних плит, поставлених на ребро.
ПОЛІГОНАЛЬНИЙ
Тлумачення слова