ПОЛІЦМЕ́ЙСТЕР, а, чол. У дореволюційній Росії і деяких капіталістичних країнах — начальник поліції у містах і містечках. Поліцмейстер стриманим басом робив якісь непотрібні накази, аби говорити (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 379); — Знайте, за ним [Бальзаком] слідкують жандарми, я добре знаю, мені говорив бердичівський поліцмейстер (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 107).
ПОЛІЦМЕЙСТЕР
Тлумачення слова