ПОЛЕТУ́ХА, и, жін.
1. Схожа на білку тварина ряду гризунів, передні ноги якої з’єднані із задніми за допомогою широкої літальної перетинки. Деякі сумчасті тварини вміють літати.. Ось, наприклад, сумчаста білка-полетуха. Широко розплатавши лапи з натягнутою між ними перепонкою [перетинкою], вона стрімко перелітає з дерева на дерево, немов планер (Наука і життя, 12, 1964, 55).
2. перен., розм. Жінка, яка швидко робить що-небудь, рухається, ходить і т. ін. [Пріська (швидко):] Пожалуйте, пане, обідати накрито. [Храпко:] Ех, полетуха! (Панас Мирний, V, 1955, 140).