ПОЛЕМІЧНИЙ

ПОЛЕМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до полеміка. Путінцев і Ластівка, сидячи на мураві обіч дороги, вели в цей час полемічну бесіду (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 185);
//  Стос. до полеміки. Деякі учасники спору, засуджуючи припущені в цій справі помилки.., у полемічному запалі стали взагалі піддавати сумніву саму ідею степового лісонасадження (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 39);
//  Який містить у собі полеміку. З другої половини XVI ст. на Україні починає розвиватися полемічна література, спрямована проти унії і католицизму (Історія УРСР, I, 1953, 174).