ПОЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поладити;
// поладжено, безос. присудк. сл. Тут-то вже Петро мій догадавсь, що за гетьман снився Череванисі. У них, мабуть, давно вже було з Сомком поладжено (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 83).
ПОЛАДЖЕНИЙ
Тлумачення слова